Вікторія Назаренко (vika_garna) wrote,
Вікторія Назаренко
vika_garna

Вперше чую за "V4"

     Кажуть, плеєр завжди знає, яку пісню тобі треба послухати саме зараз. І не тільки плеєр, скажу я вам. Світолад теж щось знає. Влітку, після концерту до дня народження Марії Бурмаки, зафрендилась із Григорієм Вагаповим, лідером гурту "Вперше чую". Я взагалі дуже обережно ставлюсь до списку друзів, щоб потім не влаштовувати френдоциду, а тут додала людину просто так. Ну, приятель Бурмаки - то вже рекомендація:) І оце аж тепер дійшли руки послухати пісні отого усміхненого байкера з гітарою, чиї фотографії постійно мелькають у стрічці. Полізла в мережу...
     По-перше, пісню "Не треба" я чула під час Майдану, а може, й на самому Майдані. Ролик ТСН на цю пісню (кадри з побиттям студентів) також згадався. По-друге, в ефірі "Джем FM" добре пам'ятаю "Не разлей нас водка" і "Тристан" (після курсу літератури Середньовіччя з Матасовою рядок "Гой-гой, люди, познайомте його з Ізольдою" дуже чіпляється на язик). Після "У смузі світла" пішла качати альбоми, їх нині два - "СкаСка" (2009) і "ПрямоТок" (2011), та позаальбомні записи. "Чоперок", "Есенин", "Бандіт", "Ченчик", "Весна", "Нічні птахи", "Дуелянт", "Мотоциклістка"... Так добре на душу лягло. Ніби хочеш висловити щось і ніяк не можеш добрати правильних слів, а їх уже хтось промовив. Звучання в унісон з настроєм. Окремо - пісня "Сад". Накрило з перших акордів. І дует бандури з гітарою звучить просто фантастично.
     "Романтичний байкерський рок", "пісні, написані у мандрівках на мотоциклі" - звична характеристика творчості Гриця Вагапова. Правильними дорогами той мотоцикл їздить, скажу я вам! Бо легко співіснуює пісня про байкерське братство "Нічні птахи" та іронічна "Ямаха Супер Тенере". Але не байкерством єдиним, звичайно. В репертуарі "Вперше чую" можна знайти і ліричні речі, і відвертий стьоб (пародійна "Натаха" краще за оригінал за цілою низкою параметрів), і реггі, і фолк, і ще багато різного. Не менше важить голос, а тембр у Гриця Вагапова дуже приємний. Словом, "Вперше Чую" хочеться слухати і слухати.
     Мені відразу захотілось на концерт, бо музика вживу - це дуже особливе спілкування та особливий емоційний досвід. Не встигла про це подумати, як на сторінці гурту з'явилась афіша ювілейного концерту. Ні, випадкової музики не буває.
     Насамкінець - корисні посилання: офіційний сайт "Вперше чую", Youtube-канал "Вперше чую", Youtube-канал Гриця Вагапова. Обов'язково треба послухати "Бандіт 400". Сама по собі гарна, ще й технічно чудова. Я не зразу второпала, що мотоцикл звучить практично всю пісню. А у Вагапова є відео, як це діло писалося. Насолоджуйтесь.

Tags: "весь неистовый такой", diary, музика
Subscribe

  • Два фантастичні вечори: Бурмака

    "Лиш на мить стану ближче, і не зможу вже піти" Хоча займаюсь я переважно прозою, та поезію люблю, особливо - у гарному виконанні. Тому…

  • Два фантачтичні вечори: "Вперше Чую"

    Впродовж 26 та 27 листопада я спала години чотири, написала текст для радіопередачі, шалено втомилася, не вилікувала застуду, але ні на секунду не…

  • Человеческое

    Каждая подборка фильмов для Одесского кинофестиваля преподносит свои сюрпризы. Так, например, в 2012 году я сначала расплывалась в улыбке умиления…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments